МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
/
КОНТРОЛЬНО-РОЗРАХУНКОВА РОБОТА
з дисципліни: «Оподаткування суб’єктів підприємництва»
Варіант-6
Львів – 2015
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1.Правове регулювання порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву
Негативними наслідками фінансово-економічних криз є суттєве погіршення платоспроможності позичальників, що, у свою чергу, стає причиною значного зростання обсягів поганих активів у балансах банків. Не виключенням стали і банки України, у яких внаслідок розгортання кризових явищ почали накопичуватися значні суми проблемних активів, серед яких є й безнадійна заборгованість. Такі активи негативним чином впливають на діяльність банків, стримують кредитування економіки і є суттєвою перешкодою відновленню економічного зростання та підвищення інвестиційної привабливості країни.
Процедура відшкодування банками України безнадійної заборгованості законодавчо визначена пп. 159.4.1 п. 159.4 ст. 159 Податкового кодексу України, а саме за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України.
Для початку необхідно визначити, яку заборгованість можна вважати безнадійною. Поняття безнадійної заборгованості дає пп. 14.1.11 ст. 159 ПКУ. Так, це заборгованість, що відповідає одній з наступних ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;
в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;
г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;
ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі [1].
Національний банк України постановою Правління Національного банку України від 01.06.11 N 172, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.06.11 за N 722/19460, затвердив Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву.
Згідно з п. 3 ст., банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість, яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів.
У п. 4 зазначено, що банк відшкодовує (списує) за рахунок резерву безнадійну заборгованість за всіма активними банківськими операціями з пов’язаними особами, за операціями з пайовими цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а також безнадійну дебіторську заборгованість за розрахунками з працівниками банку та за господарською діяльністю банку за умови їх відповідності хоча б одній з ознак безнадійної заборгованості, визначених Податковим кодексом України [2].
При цьому, резерв сформований під безнадійну заборгованість за кредитними операціями – це резервний фонд на покриття непередбачених збитків від здійснення кредитних операцій, ...
